Курс з присвійних і вказівних форм - Підготовка до TOEIC®

Для TOEIC® дуже важливо добре знати тему присвійних та вказівних форм. Володіння цими поняттями дозволяє чітко визначити, кому (або чому) належить об'єкт, а також точно показати, про що або про кого йдеться.
Цей курс доповнює курси з прикметників і прислівників, які ви можете переглянути тут:
1. Присвійні форми в англійській
A. Присвійні прикметники
Присвійні прикметники завжди використовуються перед іменниками, щоб показати, кому або чому належить цей іменник.
Особа | Присвійний прикметник |
---|---|
I (я) | my |
You (ти / ви) | your |
He (він) | his |
She (вона) | her |
It (він/вона - предмет або тварина) | its |
We (ми) | our |
They (вони) | their |
Коли використовуєш присвійний прикметник, звертай увагу на різницю між his (його) і her (її).
- My book is on the table.
(Моя книга на столі.) - Your car is red.
(Твоя / ваша машина червона.) - His phone is new.
(Його телефон новий.) - Her jacket is warm.
(Її куртка тепла.) - Its tail is wagging.
(Його хвіст (у тварини) виляє.) - Our teacher is very kind.
(Наш учитель дуже добрий.) - Their house is big.
(Їхній будинок великий.)
Відмінність від французької: У французькій мові «son» може означати як «його», так і «її», але в англійській чітко розрізняють his (для чоловіка) і her (для жінки).
- Paul loves his dog. (Пол любить свого собаку.) → "his", бо Пол чоловік.
- Anna loves her dog. (Анна любить свого собаку.) → "her", бо Анна жінка.
Вираження сильної належності з own та by ...self
Прикметник own використовується для підкреслення, що особа володіє чимось виключно сама. Його вживають разом із присвійним прикметником (my, your, his, her, our, their) для посилення відчуття власності.
- I have my own room.
(У мене є власна кімната.) → Підкреслює, що кімната належить тільки мені і не поділяється. - She runs her own business.
(Вона керує власним бізнесом.) → Вона є одноосібною власницею своєї справи. - We want to buy our own house.
(Ми хочемо купити власний будинок.)
Вираз on one's own означає самостійно, без допомоги, і еквівалентний до by oneself.
- He did his homework on his own.
(Він зробив домашнє завдання самостійно.) - She traveled on her own.
(Вона подорожувала одна.) - I live on my own.
(Я живу сам.)
Можна також використовувати by myself / by yourself / by himself..., це має той самий зміст:
- I fixed my bike by myself.
(Я сам відремонтував свій велосипед.) - They built the house by themselves.
(Вони самостійно збудували будинок.)
B. Присвійні займенники
Присвійні займенники використовуються для замінення іменника, який вже згадувався раніше. Їх застосовують, щоб не повторювати одне й те саме слово. Після присвійного займенника ніколи не вживається іменник.
Особа | Присвійний займенник |
---|---|
I (я) | mine |
You (ти / ви) | yours |
He (він) | his |
She (вона) | hers |
It (предмет, тварина) | (рідко використовується, зазвичай уникається) |
We (ми) | ours |
They (вони) | theirs |
- ❌ This pen is my pen.
✅ This pen is mine.
(Ця ручка моя.) - ❌ Is that bag your bag?
✅ Is that bag yours?
(Ця сумка твоя / ваша?) - ❌ That phone is his phone.
✅ That phone is his.
(Цей телефон його.) - ❌ The red coat is her coat.
✅ The red coat is hers.
(Червоне пальто її.) - ❌ This is our apartment, and that is their apartment.
✅ This is our apartment, and that one is theirs.
(Це наша квартира, а та належить їм.)
Особливий випадок із невизначеними займенниками
Коли використовується невизначений займенник типу someone (хтось), everyone (всі), nobody (ніхто), не можна ставити присвійний займенник mine, yours, his... одразу після. Натомість використовується "their" для позначення належності.
- Використовуй "their" (в однині) після невизначеного займенника, щоб не уточнювати, чи це чоловік, чи жінка.
- Someone forgot their keys.
(Хтось забув свої ключі.) - Everybody should do their best.
(Всі повинні старатися якнайкраще.)
- Someone forgot their keys.
- Не можна використовувати присвійний займенник після невизначеного займенника: На відміну від звичайних речень, не можна сказати «Someone took my book. I think the book is mine.» Замість цього потрібно сказати «theirs»:
- ❌ Somebody took my book. I think the book is mine.
✅ Somebody took my book. I think it's theirs.
(Хтось взяв мою книгу. Думаю, вона належить йому / їй.)
- ❌ Somebody took my book. I think the book is mine.
Присвійний займенник для "it"
Для "it" дуже рідко використовують “its” як присвійний займенник, зазвичай фразу переформульовують.
- ❌ The house is old. The doors are its.
✅ The house is old. Its doors are broken.
C. Генетив (Saxon genitive)
Саксонський генетив (зазвичай позначається «'s») використовується для вираження належності. Його застосовують переважно з людьми, тваринами або всім, що вважається «живим» (так званими власниками).
Як утворюється генетив?
- До власника в однині додається «’s».
- John’s book.
(Книга Джона.) - The cat’s bowl.
(Миска кота.) - My brother’s car.
(Машина мого брата.)
- John’s book.
- До власника у множині (якщо множина утворюється через -s), додається лише «’» (без s).
- The students’ classroom.
(Клас студентів.)
→ "students" вже має закінчення -s, тому додається тільки апостроф.
- The students’ classroom.
Ось деякі винятки:
- Якщо є 2 власники, «’s» додається лише до останнього власника.
- John and Mary's car.
(Авто Джона й Мері.)
- John and Mary's car.
- Якщо власник - власне ім'я, що закінчується на «s» (Lucas, Alexis, ...), можна поставити або «’», або «’s»
- Alexis’ car = Alexis’s car
(Авто Алексіса)
- Alexis’ car = Alexis’s car
Щоб дізнатися більше, читайте наш курс про множину
Коли використовувати генетив?
- З людьми: Використовується «’s» для позначення того, що належить людині. Це найпоширеніша форма.
- Emma’s dress
(Сукня Емми.) - Tom’s idea
(Ідея Тома.) - My friend’s house
(Дім мого друга.) - My parents’ car
(Авто моїх батьків.)
- Emma’s dress
- З тваринами:
- Тварини вважаються живими, тому зазвичай застосовується генетив:
- The dog’s tail.
(Хвіст собаки.) - The bird’s nest.
(Гніздо птаха.)
- The dog’s tail.
- Для тварин, які вважаються менш «близькими» (наприклад, комахи, дикі тварини), також можна використовувати "of":
- The legs of the spider.
(Лапки павука.) Але "The spider’s legs" також прийнятний варіант.
- The legs of the spider.
- Тварини вважаються живими, тому зазвичай застосовується генетив:
- З групами людей: Генетив можна використовувати із установами, компаніями або групами людей:
- The government’s decision.
(Рішення уряду.) - The company’s success.
(Успіх компанії.) - The team’s coach.
(Тренер команди.)
- The government’s decision.
- З географічними місцями та магазинами: Часто використовується «’s» для позначення місць, зокрема магазинів і закладів.
- The city’s mayor.
(Мер міста.) - London’s weather.
(Погода в Лондоні.) - The baker’s shop.
(Пекарня.) - I’m going to the dentist’s.
(Я йду до стоматолога.)
- The city’s mayor.
- З часом і періодами: Генетив часто використовується для вираження тривалості і часу.
- Yesterday’s news.
(Новини вчорашнього дня.) - A week’s holiday.
(Тиждень відпустки.) - Three years’ experience.
(Три роки досвіду.)
- Yesterday’s news.
- З усталеними виразами: Деякі випадки використання генетиву стали стійкими виразами:
- At arm’s length.
(На відстані руки.) - For heaven’s sake!
(Заради Бога! / Заради всього святого!) - A stone’s throw from here.
(За два кроки звідси.)
- At arm’s length.
А як щодо всього іншого? (що не вважається живим)
Для неживих об'єктів зазвичай використовується "of" замість генетиву.
- The door of the house
(а не "The house’s door.") - The title of the book.
(Назва книги.) - The color of the car.
(Колір автомобіля.)
Однак генетив можливий для деяких об’єктів, якщо вони пов’язані з людиною або персоніфіковані:
- The car’s engine.
(Двигун машини.) - The ship’s captain.
(Капітан корабля.) - The country’s economy.
(Економіка країни.)
2. Вказівні форми в англійській
A. Вказівні прикметники
Вказівні прикметники завжди стоять перед іменником і вказують, чи об’єкт (або особа) близько чи далеко (за відстанню).
Є чотири форми:
Близька відстань | Далека відстань | |
---|---|---|
Однина | this (щось близьке) | that (щось далеке) |
Множина | these (кілька близьких) | those (кілька далеких) |
- This book is interesting.
(Ця книга цікава.) - These shoes are mine.
(Ці туфлі мої.) - That house on the hill is beautiful.
(Той будинок на пагорбі красивий.) - Those cars over there are expensive.
(Ті машини там дорогі.)
B. Вказівні займенники
Коли this, these, that, those використовуються самостійно (без іменника після), це вказівні займенники. Вони замінюють іменник, щоб позначити об’єкт або особу.
- This (однина): “This is my seat.” (Це моє місце.)
- These (множина): “These are my friends.” (Це мої друзі.)
- That (однина): “That is my car over there.” (То там моя машина.)
- Those (множина): “Those are her children.” (Ті - її діти.)
- What is this?
(Що це?) - I don’t like that.
(Мені це не подобається.) - These are the best cookies I’ve ever had.
(Це найсмачніше печиво, яке я коли-небудь пробував.) - Those are too far away.
(Ті надто далеко.)
В розмовній мові часто використовують скорочення That’s (That is) і What’s this? (What is this?).
C. Інші випадки використання вказівних форм
Вказівні форми this, that, these, those використовуються не тільки для позначення об’єктів або осіб залежно від їхньої відстані. Їх також застосовують у різних контекстах: для опису часу, введення ідеї, наголошення на елементі або для вираження думки.
Опис часу (present, past, future)
Вказівні форми можуть використовуватися для позначення подій у часі.
- This і these стосуються теперішнього або близького майбутнього.
- That і those стосуються минулого або дальшого майбутнього.
- I’m really enjoying this summer.
(Я справді насолоджуюсь цим літом.) → Поточне літо. - Those were the good old days.
(Це були хороші давні часи.) → Мова про минулу епоху. - That day changed my life.
(Той день змінив моє життя.) → Мова про конкретний момент у минулому.
Підсилення прикметника або прислівника
This і that можна використовувати для підсилення або пом’якшення прикметника чи прислівника.
- This → Акцентує на щось сильне.
- I didn't expect the exam to be this difficult!
(Я не очікував, що іспит буде таким складним!) - Why are you talking this loudly?
(Чому ти так голосно говориш?)
- I didn't expect the exam to be this difficult!
- That → Пом’якшує або ставить під сумнів щось.
- The movie wasn't that interesting.
(Фільм був не таким цікавим.) - She doesn’t look that tired.
(Вона не здається такою втомленою.)
- The movie wasn't that interesting.
Введення ідеї або теми для розмови
Часто this і these використовують для презентації нової ідеї, а that і those - для згадки про вже відому ідею або раніше згадану.
- This is what I wanted to tell you.
(Ось що я хотів тобі сказати.) → Введення нової інформації. - That’s exactly what I meant!
(Оце саме я мав на увазі!) → Підтвердження вже згаданої ідеї. - These are my thoughts on the topic.
(Ось мої думки з цього приводу.) - Those who work hard succeed.
(Ті, хто багато працює, досягають успіху.)
Підсилення much та many
Вказівні форми також можна використовувати для акцентування великої кількості або для порівняння кількості за допомогою much (для незліченних) і many (для зліченних).
- I didn’t expect this much work.
(Я не очікував такої кількості роботи!) - I’ve never seen that many people at the beach.
(Я ніколи не бачив так багато людей на пляжі.)
Різниця між this much і that much
This much використовується для позначення значної або поточної кількості:
- I didn’t expect this much work.
(Я не очікував такої кількості роботи!) → Мовець говорить про ту кількість роботи, яку бачить перед собою, і яка перевищує очікування.
That much використовують, щоб зменшити або порівняти кількість:
- I don't like coffee that much.
(Я не так вже й люблю каву.) → "That much" тут зменшує інтенсивність: особа любить каву, але не дуже.
Якщо ти говориш про щось безпосередньо перед собою або про поточну ситуацію, використовуй this much / this many. Якщо робиш порівняння з іншою ситуацією чи хочеш зменшити інтенсивність, використовуй that much / that many.
Щоб дізнатися більше про much і many, читай наш курс з невизначених займенників
Висновок
В англійській мові присвійні форми дозволяють показати належність (за допомогою присвійних прикметників і займенників, а також саксонського генетиву), а вказівні форми - точно вказати, про що або про кого йдеться (з урахуванням близькості та кількості).
Найголовніше - розуміти різницю у використанні:
- Присвійна форма: Хто володіє? (my, your, his, her, our, their, mine, тощо)
- Вказівна форма: Про що або про кого йдеться, і на якій відстані? (this, these, that, those)
Інші курси для TOEIC®
Ось інші наші курси для найкращої підготовки до TOEIC®: